Реалізація права особистої власності пріватної одним із подружжя щодо майна придбаного під час шлюбу.
Сам по собі факт придбання майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності
Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як годину набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єднання об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Так, майнові відносини, які складаються між подружжям урегульовано у нормах СК України.
У сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.
Згідно зі статтею 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Також, прособистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя (частина 2 статті 57 СК України).
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги (частина 3 статті 57 СК України).
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди (частина 4 статті 57 СК України).
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них (частина 5 статті 57 СК України).
Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (частина 6 статті 57 СК України).
У частині 7 статті 57 СК України передбачено, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Крім того, у статті 58 СК України вказано, що якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносити, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
І саме той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей (частина перша статті 59 СК України).
У статті 60 СК України зазначено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єднання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Також вказано, що об'єднання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).
Необхідність визначення, чи є придбане під час шлюбу майно особистою приватною власністю члена подружжя чи є спільною сумісною власністю обох членів подружжя знайшла своє відображення у судовій практиці. Наприклад, направляючи справу №6-399-цс17 на новий розгляд до суду першої інстанції, у своїй Постанові від 05.04.2017 року Верховний Суд України мотивував своє рішення відсутністю у рішеннях судів попередніх інстанцій оцінки того факту, що при поділі спільного сумісного майна подружжя - квартири, придбаної у період шлюбу, таку квартиру було придбано внаслідок продаж іншої квартири, яку подружжя купувало у спільну часткову власність за гроші, які належали кожному з них особисто. Направляючи ж справу №6-801цс16 на новий розгляд до суду першої інстанції, у своїй Постанові від 07.09.2016 року Верховний Суд України мотивував своє рішення нез'ясуванням судами попередніх інстанцій джерела коштів, за які було придбано автомобіль. Зокрема, встановивши, що його придбано за кредитним договором, суди не з'єднання ясували, яка частина коштів була сплачена у період шлюбу, хто та за які кошти сплачував кредит після припинення шлюбних відносин, чи повністю виплачений кредит, отриманий для придбання спірного автомобіля.
Можна зробити висновок, що за загальним правилом майно, набуте одним з подружжя до шлюбу, є його особистою приватною власністю, тоді як спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте під час шлюбу. Так названна презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, яка закріплена статтею 60 СК України.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) годину набуття майна;
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
У випадку виникнення спору щодо майна придбаного під час шлюбу тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, покладається на того з подружжя, який її спростовує, насамперед презумція спростовується, встановленням факту, що спірне майно придбане за особисті кошти одного із подружжя, а тому таке майно не може вважатися об'єднання об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю одного з подружжя.Юрист Марина Мулява, 13.05.2021 року
Безкоштовні консультації за темою можна отримати з понеділка у ятницю з 10 до 11 години за телефоном 0686897515
- Наші послуги СЕА ПДВВ господарській діяльності платників ПДВ надання своїм клієнтам своєчасно зареєстрованих податкових накладних – один з найбільших викликів системи електронного адміністрування податку на додану вартість. . Насправді, на практиці найбільш складними завданнями для платників ПДВ виявилися завдання з реєстрації податкових накладних, реєстрація яких зупинена, подання таблиць даних платників податків та виключення свого товариства із реєстра ризикових платників податків.Повна версія статті
- Правовий режим майна, набутого фізичною особою-підприємцем під час шлюбу – спільна сумісна власність чи приватна власність?Діючим законодавством України не передбачено чітких правил, які застосовуються щодо встановлення правового режиму бізнес-активів одного із подружжя, а саме майна фізичної особи - підприємця (далі за текстом - СПД) набутого під час шлюбу.Повна версія статті